Між сходом та заходом

Протоієрей Владислав Софійчук

 

Україна територіально - найбільша європейська держава і географічно знаходиться в самому центрі Європи. У той же час Україна не тільки географічно, але що гірше - ментально, розділена між сходом і заходом. Ця межа поділу проходить не стільки в географічній системі координат, скільки в душах нас самих, українців. Ми не можемо визначитися, куди нам іти.

Цей болісний для України вибір привів нас до барикад і ненависті до тих, хто по іншу сторону барикад.

Є справедливі й зрозумілі аргументи як у однієї, так і у іншої сторони. Однак на барикадах і площах аргументи ніколи не чути. Тут панують маніпуляції, демагогія і ненависть.
Потрібно всім зрозуміти і визнати, що у своєму пошуку ми дійшли до тієї межі, перед якою потрібно зупинитися заради майбутнього України. Зупинитися і не дозволяти маніпулювати собою. Сісти за стіл переговорів не для того, щоб висувати нездійсненні умови, а для того, щоб почути один одного і знайти компроміс заради майбутнього нашої країни. Якщо ми не зупинимося, історично іншого шансу бути Україні може вже і не бути.
Вийти на барикади, боротися з зовнішнім ворогом легше, ніж боротися з ворогом всередині себе. Погані керівники, жадібні олігархи та інші, хто заважає нам жити і будувати, прийшли до нас не з Місяця. Їх породило наше морально хворе суспільство. Кожному з нас будувати майбутнє і сьогодення України потрібно навколо себе самого: перестати брати і давати хабарі, перестати красти, обманювати і т. д.

Це єдино можливий шлях побудови сильного, здорового, справедливого, економічно розвиненого, культурного, щасливого суспільства. І якщо ми знайшли в собі рішучість вийти на барикади заради захисту дітей, заради кращого майбутнього країни, то може не все ще так погано? Наскільки ми зуміємо направити нашу енергію в конструктивне русло та наскільки зуміємо побудувати морально здорове суспільство, настільки кожен буде почувати себе в такому суспільстві потрібним і щасливим.

 

 

Дополнительная информация